Погана ідея
Не прив'язуйся до людей: це - погана ідея.
Не впускай їх ниряти у свій океан.
Не під силу нікому дослідити його глибини,
Не купляйся ніколи на цей самообман.
Ти зараз зіграєш у просту лотерею.
Тут як попаде: або пан, або просто пропав.
Для долі, по-суті, нема нічиєї провини,
Ти сам режисер своїх сірих буденних забав.
Хоч ми мовчимо, що живем у зіпсованім світі,
Де цінники вісять на друзях, живих почуттях,
Та ще не забули, як вчора сміялись, мов діти,
І щастя блистіло у наших набряклих очах.
У світлі переповнених вулиць блукають тіні...
Хіба ти очікував бачити іншу картину?
Гниють зсередини ті люди, мов листя осіннє,
Перетворивши свій соціум на суцільну домовину.
Тут рамки, стандарти, свої еталони,
Не будь особливим, пливи течією.
Інакше, ти - псих і страждай до скону,
Бо девіантність - не дуже хороша ідея.
Ти сам режисер, не надійся на знаки долі,
І не чекай, поки зірка із неба впаде.
Зорі не падають, а лиш згоряють поволі,
Упевнено дій: відлік часу невпинно йде.
І не звикай до людей, все у житті мінливе.
Не спіши відкривати свої потаємні світи.
Часто виходить, що їхні слова - фальшиві,
Більше іронії, крихітко, з довірою не спіши.
01:29 05.01.2017
2018-03-12 14:21:27
7
0