Без правди
Я занадто щира і надто відверта, Вилляти душу можу в будь-який посуд. Напевно, у цьому моя груба помилка. Я під темною маскою інтроверта Все ж зроблю так, як хочу, на власний розсуд. Ви чимало слів витягати будете, Та уста мої правди ніколи не видадуть. Ви наївно повірите, бо брехня - мій козир. Як хотіли б - ніколи ви не забудете Комбінацію дій, що на картах викладуть. Якщо що, на майбутнє, я граю чорними. Я не радила б бути моїм суперником. Не стійте в проході, виходьте вчасно. Хай я трохи прикинуся білим вороном, Але Сонце в центрі (це за Коперником). Очевидна істина, не ховайте... Білий день надворі, зразу видно тіні. Ви фальшиві, підступні; це - брудний посуд. Правду лити не буду вам, так і знайте. Не шукайте її, бо це - голка в сіні. 01:19 19.01.2018
2018-03-12 14:47:59
4
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1979
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10149