Без правди

Діана Панчук

Я занадто щира і надто відверта, Вилляти душу можу в будь-який посуд. Напевно, у цьому моя груба помилка. Я під темною маскою інтроверта Все ж зроблю так, як хочу, на власний розсуд. Ви чимало слів витягати будете, Та уста мої правди ніколи не видадуть. Ви наївно повірите, бо брехня - мій козир. Як хотіли б - ніколи ви не забудете Комбінацію дій, що на картах викладуть. Якщо що, на майбутнє, я граю чорними. Я не радила б бути моїм суперником. Не стійте в проході, виходьте вчасно. Хай я трохи прикинуся білим вороном, Але Сонце в центрі (це за Коперником). Очевидна істина, не ховайте... Білий день надворі, зразу видно тіні. Ви фальшиві, підступні; це - брудний посуд. Правду лити не буду вам, так і знайте. Не шукайте її, бо це - голка в сіні. 01:19 19.01.2018

2018-03-12 14:47:59

Інші вірші поета

"В прольоті" Ілюзії Мертві почуття "Хвороба"

Інші поети

Таня

@kaktysss

Plume Akwmarine

@plume_akwmarine

ЕЛЕНА

@Elastar

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

3940

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3816