ВИШИВАЄ МАТІР БОЖА
Вишиває матір Божа Ніжними руками Золоті лани широкі, Й садик коло хати. Вишиває, вишиває Спокою не знає. Мріє, що картина Під сонцем заграє. Прилетіли ангелочки З клубочками в руках. Для барвистих ниток Настав уже час. *** На картині зеленіє Листячко веселе, Й виспівує соловей На зорі раненькій. Сплять в колисках діточки, Їм лиха немає, Бо в Святих руках вони Хоч цього й не знають!
2020-12-22 05:34:34
5
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3154
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2387