я відпустила.
Лєна
я відпустила. вже серце не щемить, коли кидаєш ти свій погляд. і вже нічого не болить, коли навіть проходиш поряд. я відпустила. не тягне написати. байдуже згадую твої цілунки. знов почала спокійно спати і думать про нові стосунки. я відпустила. я про тебе не питаю. на особисте твоє - все одно. і чат вже наш я не читаю. видалила його не так давно. я відпустила. твій дім проходжу повз. в вікно твоє я не дивлюсь. по шкірі вже не йде мороз. і зустріть тебе я не боюсь. я відпустила. й не пущу назад, що б ти не сказав та не зробив. і спогади зітре наш листопад. скажи мені, а ти вже відпустив? @_Salvatore_
2024-03-18 15:20:35
2
0
Інші вірші поета
душа. у тебе інший? вікно. твоя.
Інші поети
Serg Leon
@Serg_Leon
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4311
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2263