я відпустила.
Лєна
я відпустила. вже серце не щемить, коли кидаєш ти свій погляд. і вже нічого не болить, коли навіть проходиш поряд. я відпустила. не тягне написати. байдуже згадую твої цілунки. знов почала спокійно спати і думать про нові стосунки. я відпустила. я про тебе не питаю. на особисте твоє - все одно. і чат вже наш я не читаю. видалила його не так давно. я відпустила. твій дім проходжу повз. в вікно твоє я не дивлюсь. по шкірі вже не йде мороз. і зустріть тебе я не боюсь. я відпустила. й не пущу назад, що б ти не сказав та не зробив. і спогади зітре наш листопад. скажи мені, а ти вже відпустив? @_Salvatore_
2024-03-18 15:20:35
2
0
Інші вірші поета
твоя. люди щирі, коли п'яні неживий в пітьму
Інші поети
J. Allman
@jj_allman
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12440
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2793