Осінь
В наш ліс прийшла чарівна осінь Змахнула пензликом своїм вона І враз почали відбуватись Неначе в казці справжніх дива. Листя берізки стали золотими Й зриваючись заводили танок Вони усі літали і крутились Вертаючись ставали у рядок Коли вітрець побачив цю картину Дмухнув на радощах увесь І під феєрію казкову та осінню На землю лився дощик із сердець. А осінь, ніби, чарівниця Опале листя підхопила і сплела Одну червону, другу жовту стрічку А потім виткала із нього килима.
2020-08-23 19:38:15
7
0
Інші поети
Vici Queen
@BlackBeauty17
Rúben Magalhães
@RuMagalhaes
GannMorgana
@GannMorgana
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1416
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1717