Кайдани

Вікторія Куран

У кайдани себе закувала, почуття зв'язала туго, і заховала. Усе заховала.... Залишила лише злість, біль і гнів. В моїх очах більше, не побачиш ти ніжності тої, що плескалась раніше у них. Усе зникло... З'явилась лише стіна- висока із сталі моїх не виплаканих сліз, не зройнує її ніхто. Холодна сталь тепер в очах, Холодна помста, Холодний ніж у спину.

2018-09-09 20:57:10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Ranzay

*гнів

Відповісти

2018-09-09 21:11:33

Подобається

Ranzay

Можу запропонувати зробити так як я. Продовжити жити так як завжди, але менше підпускати до себе. Саме головне не відмовляйся від ніжності.

Відповісти

2018-09-09 21:14:44

Подобається

Вікторія Куран

Я так і зробила, а ніжність отримувати нема від кого.

Відповісти

2018-09-09 21:15:30

Подобається

Інші категорії

Пейзажні Любовні Ода Історичні Радісні вірші Гумористичні

Інші поети

Lincevskaia_16_17

@Lincevskaia_16_17

Olena Кim

@lenhcikm

Josephine schultz

@josephine_schultz

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

4209

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

3746