Кайдани
У кайдани себе закувала, почуття зв'язала туго, і заховала. Усе заховала.... Залишила лише злість, біль і гнів. В моїх очах більше, не побачиш ти ніжності тої, що плескалась раніше у них. Усе зникло... З'явилась лише стіна- висока із сталі моїх не виплаканих сліз, не зройнує її ніхто. Холодна сталь тепер в очах, Холодна помста, Холодний ніж у спину.
2018-09-09 20:57:10
3
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Ranzay
*гнів
Відповісти
2018-09-09 21:11:33
Подобається
Ranzay
Можу запропонувати зробити так як я. Продовжити жити так як завжди, але менше підпускати до себе. Саме головне не відмовляйся від ніжності.
Відповісти
2018-09-09 21:14:44
Подобається
Вікторія Куран
Я так і зробила, а ніжність отримувати нема від кого.
Відповісти
2018-09-09 21:15:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4301
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5609