Блог
Всі
Відкриття
Цікаве, Думки вголос, Різне
Нещодавно я зрозуміла, що я отримую задоволення від життя.
Можливо, я не вмію співати, але коли чую знайому пісню я починаю підспівувати і ОТРИМУЮ ЗАДОВОЛЕННЯ.
Можливо, я не вмію гарно танцювати або попадати в ритм, але коли я чую музику, то починаю ловити цю хвилю, танцюю і ОТРИМУЮ ЗАДОВОЛЕННЯ.
Можливо, я і не такий знавець поезії і Слова, проте я люблю цитувати, що колись читала чи вчила і ОТРИМУЮ ЗАДОВОЛЕННЯ. Навіть, якщо мої слова не викликають захвату у публіки.
Можливо, інколи є ситуації, коли важко усміхнутись і тоді я зустрічаю по дорозі сумну дівчинку, якій я вимушена подарувати усмішку. Вона, зазвичай, також усміхається у відповідь і я ОТРИМУЮ ЗАДОВОЛЕННЯ від цього.
Можливо, я не досконало володію таким музичним інструментом, як гітара, проте, коли я беру її до рук і пробую зіграти пісню я ОТРИМУЮ ЗАДОВОЛЕННЯ. Навіть, якщо в мене кепсько виходить.
Можливо, я не гарно чи рівно малюю та я більше не перфекціоніст. Тому, я просто відображаю стан душі чи тіла на полотні і ОТРИМУЮ ЗАДОВОЛЕННЯ. На подив саме такі роботи набирають в мене найбільшої популярності серед глядачів, адже вони пронизані щирістю та відкритістю.
Я поводжу себе як справжнє дитя та ОТРИМУЮ ЗАДОВОЛЕННЯ від цього. Навіть якщо підлітки (тим більше дорослі) дивляться на мене косим поглядом і не розуміють причину мого щастя.
Але... До чого я веду? Все це лине від серця мого. Все це я роблю з любов'ю (1 Кор.16:14) і не думаю про те, що скажуть сторонні люди, бо їх думка мене не дуже цікавить (якщо вже відверто). Коли я досягла цього рівня, я й почала отримувати задоволення від моментів, від ситуацій, від будніх днів, бо навчилась їх фарбувати і не соромитись істинної себе.
Зустріч минулого з майбутнім
Цікаве, Думки вголос, Особисте
Інколи уявляю таку ситуацію:
Як я дивлюсь на себе майбутню. Тоді мою голову відвідують тільки такі думки: "О, це чарівна "Я", яка досягла чогось, що прагне. Ця дівчина не стоїть на місці! Я захоплююсь нею..."
Потім я розумію, що "Я" це, безпосередньо, і є сама я теперішня. Я люблю себе і зачарована цією неперевершеною леді.
Вперше на Різдво я написала лист в майбутнє і сьогодні читала його. Сьогодні настало те "майбутнє". Часто кажуть, щось на кшталт "минуле треба відпускати", але я вважаю, що себе минулого не слід відпускати, а скоріше навпаки. Вкінці мого листа було написано: "І... Пам'ятай, що я завжди з тобою. Даша з минулого.", далі в листі були намальовані 4-кінечні зірочки.
Ця "минула я" підтримує мене теперішню. Вона мотивує мене на зміни, вона дарує мені досвід, вона... (можна багато перераховувати). Без неї я не я, згодні?
Цікаве те, що я стала сама для себе найкращою подругою.
Немає часу вагатись
Новини, Думки вголос, Питання
Мрії, задуми, бажання мають здатність здійснюватись — це факт. Тому візьміть життя за плечі та скажіть (а краще закричіть): "Немає! Нічого! Неможливо!".
Життя любить сміливих і сильних та чи знаєте ви, що це кожен з нас до певного моменту?
В кожного є такі ситуації, коли ми сидимо, як Гамлет, і питаємо себе: "Бути чи не бути?". Відповідь безпосередньо має звучати впевнено — "Бути!"
Так само я стояла на концерті улюбленого гурту і спостерігала як соліст спускався після виступу і як його вже за сценою чекали фанати. Вагатись не було часу, тому я обрала діяти! Я ще не пожалкувала за свою сміливість, а навпаки ще досі щаслива за таку набуту якість.
І ось, що я хочу цим сказати: життя двічі не повторює, беріть всі можливості в руки і забудьте про слово "ідеал".
Вірші
Всі
Люди щоразу стрічають людей
Люди щоразу стрічають людей,
Вони витрачають на них дні, години.
Одного разу я зустріла тебе
І зрозуміла, що буду вічність жити!
Люди переймаються за взаємність
Інколи ще за любов і безпеку
Мені достатньо погляду твого,
Щоб зрозуміти всю сутність кохання.
Люди переймаються за швидкість,
Раціональний розвиток, «не поспішити».
Я ж з тобою забуваю про значення«час»,
Ми пливемо своєю течією життя.
Люди часто забувають про кохання,
Беручи зайвий келих вина…
Ми ж розпалюємо щодня це багаття
Палкої любові, турботи й пізнання.
Люди знаходять з-поміж себе рідних
Один для одного, мов нерозлучні.
Для мене ж найрідніше твоє серденько,
Твої міцні обійми й палкі кохані вуста.
Так би й спала з тобою до ранку,
Вкутавшись лише в твої обійми.
Знаю, що буде це не востаннє,
Коли я зізнають в своєму коханні..
2
0
86
Ще не війна
Яке гарне світло
На цих жовтих стінах
І яке ласкаве сонце,
Що проникає крізь скло.
Захід сонця стає холодним
І кольори стають не такі.
Через вікно не побачу світ,
Він буде не таким.
Сьогодні йде запекла війна
Всю пиху і підступність показує ворог.
Ми молимось за сім'ї й небеса,
Кожного дня, готуючись до бою.
Огортає паніка серце
І страх за ближніх своїх.
Спостерігаючи за синім небом,
Наповнюю його нічим.
Вірю в прийдешні сили
І справді сонце ще сходить.
Серце пронизує мелодія
Ніжна і сповнена миром.
7
0
246
Впустила нить
Мені здається я випустила нить,
За яку так сильно трималась.
Здається навкруги все сізо-страшним
І інколи абсолютним обманом.
Я випустила ту срібну нить
І падаю сама до безодні.
Пробач, не зміг вберегти,
Те, що Ти називаєш любов'ю.
Пробач, я чесно, не знала,
Що буде такий от кінець.
Я в безодні почуваюся мляво,
Не бачу ні ниті, ні світла, Отець.
"Де ти?" - кричу я крізь тумани,
"Де ти?" - відбиває в ехо цей ліс.
Я заблукала в клубку ночі цієї,
Не можу знайти я Тебе, відізвись!
Мене веде непомітний Взірець,
Він шепче дорогу на вухо.
Він каже мені: "Це не кінець,
Ти маєш мене тільки слухать."
Прямую за голосом таємним і тихим,
Що так прориває наскрізь.
Здається я бачу світла меркання,
Здається, я пізнаю власну душу.
- Не звертай на ліво, прямо іди,
І весь час — не тільки зараз,
Іди по стовбуру міцному й товстому,
Не звертай на гілля неправдиві й ламкі.
Я слухаю Його, Йому я служу,
Нехай і зараз не завжди з Тобою.
Я серцем і духом віддаюсь лиш Йому
І вірю, що спасіння Його обрету.
7
0
218