Усе не те,усе не так...
Усе не те,усе не так...
Чи є у цім якийсь хоч знак?
Ця мода і людські стандарти,
Хіба наш світ цього лиш вартий?
Усе не так ... цього бути не має,
Коли ми без кохання кажемо ,
що кохаєм ,
Усе не так... цього бути не повинно
Коли ми не визнаємо власної провини.
Ми часто кажемо ,що віримо у Бога,
І називаємо себе християнами,
Та молимося тільки ,коли потрібна допомога,
І не завжди каємось зі сльозами.
Ми так часто говоримо,що ми проти насилля,
І що ніколи не зможемо когось убити,
Та в пориві гніву і злості ,
Лиш словом одним, життя можем лишити.
Ми кричимо,б'єм себе в груди,
що не такі як усі, що саме ми-не стадо,а люди,
І що маємо власні думки.
Ми кричимо ,але водночас виконуємо,
те,що нам диктують чужі закони,
Ми самі себе під чийсь ідеал підганяємо,
Під встановлені модою,параметри і канони.
Ми жаліємось на власне життя,
І,навіть,не намагаємось його змінити,
Ми помічаємо тільки чужі помилки,
А зі своїми можем спокійно прожити.
Ось така вона,наша сутність з вами-
Руйнувати те, що будували роками.
Цей хаос у світі нікуди не подінеться ,
Допоки кожен із нас не зміниться..
2019-04-14 17:47:16
1
0