Як часто я дивлюсь на небо...
Як часто я дивлюсь на небо, як часто я мрію про крила,
такі як у маленької пташки, з якими би я полетіла,
туди ,де нікого не має,туди де про мене не знають.
Це суспільство мене душить. Я б хотіла дихать вільно...
Хтось каже,що я -соціофоб,
інші ж-просто божевільна.
Я лише хочу свободи,жити вільно ,без вказівок: що і як мені робити ,і як в світі цьому жити.
О ,якби ж ваші поради,були б трохи хоч доречні , ви ж не в ладі між собою, на словах - просто герої.
Судите усіх,немов боги ,мабуть ви забули - Бог для всіх один.
Перед смертю рівні ,абсолютно всі,то ж собою в інший світ,не візьмете цяцьки золоті.
Безсумнівно,я не свята,і далеко не ідеальна, та судитиме мені тільки Бог, по усіх законах моралі.
Я давно себе почуваю самотньою в цьому світі, немовби пташка з підбитим крилом,що хоче,проте не може взлетіти...
2019-04-14 17:51:24
1
0