Ангел під дощем.
Я бачу ангела під дощем, Та крила його чомусь зникають. Намагаєтеся спинити це все, Та сили його на жаль покидають . Чиста душа сильно болить, Вода з неї бруд старається змити. Невинний мовчки кричить, Та вже нічого не можна зробити... Ангел лежить під дощем, Лише білих крил йому не хватає. Ніхто не прикриє його плащем, Адже свою шкуру під ним ховає. Та ангел ніколи не здається, Людей в думках завжди захищає. Зі зрадою не легко змириться, Адже чиста душа всіх прощає...
2022-02-23 07:25:10
8
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Володимир Мельник
Гарний вірш.👏👏Мені здається, що вони справді існують. Принаймі хочеться в це вірити😏
Відповісти
2022-02-23 08:12:29
1
просто веселка
@Володимир Мельник пасібки, я теж хочу вірити, що десь існують ангели, які дивляться на нас🌼
Відповісти
2022-02-23 09:35:12
1
просто веселка
уііі максимально пасібки ♥️
Відповісти
2022-02-23 10:21:47
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11864
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2755