Ангел під дощем.

просто веселка

Я бачу ангела під дощем, Та крила його чомусь зникають. Намагаєтеся спинити це все, Та сили його на жаль покидають . Чиста душа сильно болить, Вода з неї бруд старається змити. Невинний мовчки кричить, Та вже нічого не можна зробити... Ангел лежить під дощем, Лише білих крил йому не хватає. Ніхто не прикриє його плащем, Адже свою шкуру під ним ховає. Та ангел ніколи не здається, Людей в думках завжди захищає. Зі зрадою не легко змириться, Адже чиста душа всіх прощає...

2022-02-23 07:25:10

8

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Володимир Мельник

Гарний вірш.👏👏Мені здається, що вони справді існують. Принаймі хочеться в це вірити😏

Відповісти

2022-02-23 08:12:29

1

просто веселка

@Володимир Мельник пасібки, я теж хочу вірити, що десь існують ангели, які дивляться на нас🌼

Відповісти

2022-02-23 09:35:12

1

просто веселка

уііі максимально пасібки ♥️

Відповісти

2022-02-23 10:21:47

Подобається

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

46

5

2157

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1473