Темна сторона...
Ціле життя я був хорошим, Та чую, що щось не те! Від сумління мене морозить, А в середині щось живе... Це моє друге "Я", чи щось інше, Те що бачать і не бачать люди? Воно так ластиться і кличе, Та мені кажуть про це забути. В мені є часточка зла, Та її я геть не знаю! Надто звик я до добра, Та нелегке життя міняє... Темну сторону все ж полюбив, Мене вона вже не лякає! Буває нечисте щось творив, А совість не вбиває... Надто довго тримав її в собі, "Ах, в мені - дві особистості..." На якій же я стороні? Світла - добро, інша- можливості... . . . . . . . . Перечитала попередній вірш про темну сторону людини і вирішила замість нього написати цей. В попередньому - багато недоліків.
2022-11-07 22:12:56
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
просто веселка
спасибі, рада це чути 💛
Відповісти
2022-11-07 22:18:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1416
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4133