Чужа мама.
Подув вітер, покотився дим, Що ти, війна, зробила з ним, хлопцем молодим? Ще вчора м'яча ганяв, А сьогодні перед смертю На коліна впав. Плаче Україна, плаче й мати. Тіло сина не відпускає, Адже земля навіки його поховає! І вона не потримає його знов За руки, не витре рушничком губи. Коли він був ще дитям і не Знав, що таке війна. Вона проклинає кожну мить, Коли на сина кричить...! Вірніше кричала, і при розумінні Цого сльоза на землю упала. Неначе грім розпач на матір Звалився, і світ на до і після Розділився, хоча ні, геть Розвалився. Вона залишилася сама... Ніхто не скаже звичне "Мам", Ніхто не скаже, як жити далі. Адже нікому не має діла До чужої мами... Вірш написаний ще в 2017, тому не судіть строго. Я тоді ще не дуже вміла писати😅
2021-11-23 08:31:31
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
дякую 🍬
Відповісти
2021-11-23 09:13:45
Подобається
просто веселка
пасібочки 😊
Відповісти
2021-11-23 09:13:52
Подобається
просто веселка
дякую🍰
Відповісти
2022-01-15 14:31:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5571
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1656