Присвячується батькам.
Маленьке янголя Сидить і думає про щось своє. Воно вдячне батькам, За те, що на світі цьому жиє. Воно дякує їм за крила І за те, що навчили літати! "Батьки мої рідні, милі!" "Вас теж тепер буду оберігати!" . . . . . . . . . . Автор скучає за батьками, і сподівається, що скоро з ними зустрінеться 🙂
2022-11-14 21:26:41
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
просто веселка
я з Івано-Франківщини і тут - багато діалектів, які в інших областях не чули😅
Відповісти
2022-11-14 21:35:50
Подобається
Н Ф
Такий ніжний віршик,що хочеться обійняти🤗
Відповісти
2022-11-14 22:14:34
1
просто веселка
@Н Ф безмежно дякую і обійми🤗🫂
Відповісти
2022-11-15 06:04:21
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4053
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1358