Емоції...
В мені вином течуть емоції, То веселі, то сумні... Життя летить знов без гармонії, Такі бліді, мертві дні... В мені вирує дивний страх, Що залишуся ніким... В ніжній совісті запанує крах, Якщо серце стане злим... В мені кипить чисте кохання, Якось дивно на душі... Були наївні думки про зізнання, Та завмерли вуста мої... В мені є ненависть і каяття, Іронічно, чорне і біле... Так багато грішила за життя, Та вибачення мої щирі... В мені так багато бринить всього, Є багато зла й добра... Емоції і вчинки не стануть сном, Якщо щось сіяв жди жнива...
2023-01-05 20:47:22
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
дякую 🧡
Відповісти
2023-01-06 09:38:25
Подобається
Микола Мотрюк
Людина вся зіткана зі суперечностей... В ній присутнє зло й добро (в кожній людині в різних співвідношеннях)... Та й за все, що вчинили будемо або нагороджені, або покарані (інколи, чи часто ми самі себе караємо) ще за життя земного, чи в потойбіччі... Та й від Бога не сховаєшся нікуди... і ніщо не сховане перед Ним... Прийде час, і все таємне стане явним...
Відповісти
2023-01-06 20:34:33
1
просто веселка
@Микола Мотрюк дякую за такий розгорнутий коментар і я цілком з вами погоджуюсь)
Відповісти
2023-01-06 20:58:16
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4860
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5685