Емоції...
просто веселка
В мені вином течуть емоції, То веселі, то сумні... Життя летить знов без гармонії, Такі бліді, мертві дні... В мені вирує дивний страх, Що залишуся ніким... В ніжній совісті запанує крах, Якщо серце стане злим... В мені кипить чисте кохання, Якось дивно на душі... Були наївні думки про зізнання, Та завмерли вуста мої... В мені є ненависть і каяття, Іронічно, чорне і біле... Так багато грішила за життя, Та вибачення мої щирі... В мені так багато бринить всього, Є багато зла й добра... Емоції і вчинки не стануть сном, Якщо щось сіяв жди жнива...
2023-01-05 20:47:22
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
дякую 🧡
Відповісти
2023-01-06 09:38:25
Подобається
Микола Мотрюк
Людина вся зіткана зі суперечностей... В ній присутнє зло й добро (в кожній людині в різних співвідношеннях)... Та й за все, що вчинили будемо або нагороджені, або покарані (інколи, чи часто ми самі себе караємо) ще за життя земного, чи в потойбіччі... Та й від Бога не сховаєшся нікуди... і ніщо не сховане перед Ним... Прийде час, і все таємне стане явним...
Відповісти
2023-01-06 20:34:33
1
просто веселка
@Микола Мотрюк дякую за такий розгорнутий коментар і я цілком з вами погоджуюсь)
Відповісти
2023-01-06 20:58:16
1
Інші вірші поета
Счастье. Квіти надії... Типу філософія... Не така як усі...
Інші поети
Tamya Lopez
@billie_diamonds_vida
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1533
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3202