Файна назва, а знизу особисті думки...
Я хочу тебе втримати, А розум кричить "Відпусти!" Обійми стали не милими, Коли погляд ніякий, черствий... А я хочу тебе дальше кохати, Та твій холод все швидко вбиває... Надія почала тихо вмирати, Бо любов ніколи ніщо не тримає... . . . . . . . . Зберегти стосунки і дружбу після того, коли час від часу з'являється холод, рідко коли вдається... І та в мене речення закінчуються дієсловом і вірш простенький, але я вирішила писати "від душі", а не гнатися за ідеальністю, дотримуватись правил написання і інше бла-бла-бла...
2023-01-10 21:48:47
6
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10368
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1984