Ханахакі.

просто веселка

В мене вросли квіти ... За що ця любов? Ти був таким милим ... Повернуся знов! Я чомусь така необачна! Дивне кохання ... Від цієї хвороби мені лячно! Таке важливе зізнання ... Квіти, квіти, всюди - вони! Ти щось запідозрив... Хочу до тебе знову летіти, йти! Та спиняють каплі крові... . . . . . . . . . . "Ханахакі – хвороба нерозділеного кохання. Людина, яка страждає від нерозділеного кохання, кашляє квітами, що обволікають зсередини його органи. Автор знову читає фанфіки про ханахакі 🙂

2022-10-14 05:40:10

5

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

просто веселка

максимально дякую 🧡☕🧡

Відповісти

2022-10-14 05:41:01

Подобається

Cryda Cooper

А прикиньте якщо ця хвороба була в видимою в нашому реальному житті... Отак ідеш собі і бачиш людей повних квітів...

Відповісти

2022-10-14 16:25:07

1

просто веселка

@Cryda Cooper це було б мабуть трішки сумно😅

Відповісти

2022-10-14 17:00:27

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1198

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

129

26

4492