Ханахакі.
просто веселка
В мене вросли квіти ... За що ця любов? Ти був таким милим ... Повернуся знов! Я чомусь така необачна! Дивне кохання ... Від цієї хвороби мені лячно! Таке важливе зізнання ... Квіти, квіти, всюди - вони! Ти щось запідозрив... Хочу до тебе знову летіти, йти! Та спиняють каплі крові... . . . . . . . . . . "Ханахакі – хвороба нерозділеного кохання. Людина, яка страждає від нерозділеного кохання, кашляє квітами, що обволікають зсередини його органи. Автор знову читає фанфіки про ханахакі 🙂
2022-10-14 05:40:10
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
максимально дякую 🧡☕🧡
Відповісти
2022-10-14 05:41:01
Подобається
Cryda Cooper
А прикиньте якщо ця хвороба була в видимою в нашому реальному житті... Отак ідеш собі і бачиш людей повних квітів...
Відповісти
2022-10-14 16:25:07
1
просто веселка
@Cryda Cooper це було б мабуть трішки сумно😅
Відповісти
2022-10-14 17:00:27
Подобається
Інші вірші поета
Я зможу! Странный стих. Солнце и луна. Дивна філософія.
Інші поети
Valour And Faith
@Valour_And_Faith
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1993
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3152