Лялька.
Обличчя фарфорової ляльки,
Чомусь сумні очі.
Час минає, днями, літами,
А ти на самоті проводиш ночі.
Не потрібна нікому усмішка,
Не потрібні твої мрії.
Обволікає смуток ниткою,
Але не втрачаєш ти надії.
Адже якщо здашся - розіб'ють!
І шматочки всі розтягнуть!
Аби-як рідні зберуть
І залишать плакати ночами...
2021-12-24 07:38:12
4
1