Люди самі створюють собі вбивць.
просто веселка
Я дивлюся на ваші сльози І мені на них всеодно. Я іду... летять машини по дорозі І я думаю, а як воно Впасти під одну. Я завжди була добра до усіх, Старалась кожному Подарувати усмішку. Мені ж кидали в спину ножі І штовхали неначе тваринку. Зараз ви плачете, а я усміхаюсь. Ви просите схаменутись, А я не спинюсь. Ви кричите,"монстр, не людина!" А хто мене такою зробив? Хто в мені вбив добру дитину? Ви очі відводите, а я беру в руки ніж. На шкірі вивожу ієрогліфи, Замість сміху проноситься крик.
2021-09-21 08:29:14
7
0
Інші вірші поета
Маріонетка. Відображення в дзеркалі... Я хотіла бути з тобою... Огонь внутри нас.
Інші поети
Siriin
@Siriin
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6115
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2132