Люди самі створюють собі вбивць.
Я дивлюся на ваші сльози І мені на них всеодно. Я іду... летять машини по дорозі І я думаю, а як воно Впасти під одну. Я завжди була добра до усіх, Старалась кожному Подарувати усмішку. Мені ж кидали в спину ножі І штовхали неначе тваринку. Зараз ви плачете, а я усміхаюсь. Ви просите схаменутись, А я не спинюсь. Ви кричите,"монстр, не людина!" А хто мене такою зробив? Хто в мені вбив добру дитину? Ви очі відводите, а я беру в руки ніж. На шкірі вивожу ієрогліфи, Замість сміху проноситься крик.
2021-09-21 08:29:14
7
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1306
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12493