Люди самі створюють собі вбивць.
просто веселка
Я дивлюся на ваші сльози І мені на них всеодно. Я іду... летять машини по дорозі І я думаю, а як воно Впасти під одну. Я завжди була добра до усіх, Старалась кожному Подарувати усмішку. Мені ж кидали в спину ножі І штовхали неначе тваринку. Зараз ви плачете, а я усміхаюсь. Ви просите схаменутись, А я не спинюсь. Ви кричите,"монстр, не людина!" А хто мене такою зробив? Хто в мені вбив добру дитину? Ви очі відводите, а я беру в руки ніж. На шкірі вивожу ієрогліфи, Замість сміху проноситься крик.
2021-09-21 08:29:14
7
0
Інші вірші поета
Странный стих. Двоє у клітці. Принцеса воїн. Свобода.
Інші поети
Sp Sp
@sp123
Lincevskaia_16_17
@Lincevskaia_16_17
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5018
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12166