Люди самі створюють собі вбивць.
Я дивлюся на ваші сльози І мені на них всеодно. Я іду... летять машини по дорозі І я думаю, а як воно Впасти під одну. Я завжди була добра до усіх, Старалась кожному Подарувати усмішку. Мені ж кидали в спину ножі І штовхали неначе тваринку. Зараз ви плачете, а я усміхаюсь. Ви просите схаменутись, А я не спинюсь. Ви кричите,"монстр, не людина!" А хто мене такою зробив? Хто в мені вбив добру дитину? Ви очі відводите, а я беру в руки ніж. На шкірі вивожу ієрогліфи, Замість сміху проноситься крик.
2021-09-21 08:29:14
7
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3938
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3813