Знову про янгола...

просто веселка

А мій янгол спустилася на землю, Ми з нею довго говорили... Вона розповідала про синє небо, А я про те, як люди грішили... Вона мріяла їх чимдуж врятувати, Я ж чомусь мовчала... Вона просила всіх гріхи описати, А люди їй нагло брехали... А моя янгол довго сюди летіла, Люди її тягали туди-сюди... Вона відпочити сильно хотіла, Її зв'язали і кричали "Лети!" А моя янгол до мене сховалась, Люди тепер нас шукають... Від страху крила її обсипались, Янголи тепер не літають ...

2022-12-20 13:42:39

7

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

просто веселка

@Микола Мотрюк ну є люди, які попри все стараються залишиться хорошими і в них це виходить, але ви в усьому праві ...✨

Відповісти

2022-12-20 19:23:24

1

Микола Мотрюк

@просто веселка Ви також маєте рацію...

Відповісти

2022-12-20 19:25:15

1

Микола Мотрюк

@просто веселка Надивившись багато всякого поганого (жорстокості, несправедливості...), втрачаєш здатність бачити, помічати щось добре... Це стосується і людей, а не тільки їх вчинків... Але хтось казав (випадково знайшов... не пам'ятаю, хто), що вчинки творять людину... мовби виліплюють її із глини... А це, мабуть, про ту ж втрату (замітив за собою... і ще й до того стаєш якимось грубим, цинічним...) здатності помічати хороше... Мф 7:3: "І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш?"

Відповісти

2022-12-20 20:35:35

1

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

8390

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

9709