Знову про янгола...
А мій янгол спустилася на землю, Ми з нею довго говорили... Вона розповідала про синє небо, А я про те, як люди грішили... Вона мріяла їх чимдуж врятувати, Я ж чомусь мовчала... Вона просила всіх гріхи описати, А люди їй нагло брехали... А моя янгол довго сюди летіла, Люди її тягали туди-сюди... Вона відпочити сильно хотіла, Її зв'язали і кричали "Лети!" А моя янгол до мене сховалась, Люди тепер нас шукають... Від страху крила її обсипались, Янголи тепер не літають ...
2022-12-20 13:42:39
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Микола Мотрюк ну є люди, які попри все стараються залишиться хорошими і в них це виходить, але ви в усьому праві ...✨
Відповісти
2022-12-20 19:23:24
1
Микола Мотрюк
@просто веселка Ви також маєте рацію...
Відповісти
2022-12-20 19:25:15
1
Микола Мотрюк
@просто веселка Надивившись багато всякого поганого (жорстокості, несправедливості...), втрачаєш здатність бачити, помічати щось добре... Це стосується і людей, а не тільки їх вчинків... Але хтось казав (випадково знайшов... не пам'ятаю, хто), що вчинки творять людину... мовби виліплюють її із глини... А це, мабуть, про ту ж втрату (замітив за собою... і ще й до того стаєш якимось грубим, цинічним...) здатності помічати хороше... Мф 7:3: "І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш?"
Відповісти
2022-12-20 20:35:35
1
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
16343
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2888