Знову про янгола...
А мій янгол спустилася на землю, Ми з нею довго говорили... Вона розповідала про синє небо, А я про те, як люди грішили... Вона мріяла їх чимдуж врятувати, Я ж чомусь мовчала... Вона просила всіх гріхи описати, А люди їй нагло брехали... А моя янгол довго сюди летіла, Люди її тягали туди-сюди... Вона відпочити сильно хотіла, Її зв'язали і кричали "Лети!" А моя янгол до мене сховалась, Люди тепер нас шукають... Від страху крила її обсипались, Янголи тепер не літають ...
2022-12-20 13:42:39
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
@Микола Мотрюк ну є люди, які попри все стараються залишиться хорошими і в них це виходить, але ви в усьому праві ...✨
Відповісти
2022-12-20 19:23:24
1
Микола Мотрюк
@просто веселка Ви також маєте рацію...
Відповісти
2022-12-20 19:25:15
1
Микола Мотрюк
@просто веселка Надивившись багато всякого поганого (жорстокості, несправедливості...), втрачаєш здатність бачити, помічати щось добре... Це стосується і людей, а не тільки їх вчинків... Але хтось казав (випадково знайшов... не пам'ятаю, хто), що вчинки творять людину... мовби виліплюють її із глини... А це, мабуть, про ту ж втрату (замітив за собою... і ще й до того стаєш якимось грубим, цинічним...) здатності помічати хороше... Мф 7:3: "І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш?"
Відповісти
2022-12-20 20:35:35
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3984
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1415