Не вбивайте в людині добро...

просто веселка

Усміхалася так щиро, Та була нікому не потрібна... Неначе чудо дивне, На янгола, чомусь подібна! Вона - прекрасна завжди, Погляд не відірвати! В очах - рясні зелені барви, І відтінок твоєї зради... Вона була прекрасна квітка, Ніжна і ранима... Та тепер сміється рідко І вбиває очима... Знищили в ній янгола злом, А може й холодом... Вона тепер мріє бачити кров, Друга, який став ворогом...

2022-12-13 21:19:26

9

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

просто веселка

@Микола Мотрюк допомогти повернути попередній стан доброї людини зможе лише така сама добра людина, мабуть... Дякую за такий розгорнутий коментар, саме такі мотивують писати й надалі 🧡

Відповісти

2022-12-13 22:01:17

1

просто веселка

спасибі 💓

Відповісти

2022-12-13 22:01:26

Подобається

Микола Мотрюк

А найгірше те, що такими вбивцями добра найчастіше є рідні, найближчі, найбажаніші, найдорожчі тобі люди... люди, яким відкриваєшся повністю, оголивши всі свої слабкі місця... люди, яким найбільше довіряєш, і віриш (а інакше любити - неможливо), що вони ніколи не зрадять, не зроблять тобі боляче, не вдарять ножем в спину...

Відповісти

2022-12-13 22:12:22

1

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2168

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10930