Не вбивайте в людині добро...

просто веселка

Усміхалася так щиро, Та була нікому не потрібна... Неначе чудо дивне, На янгола, чомусь подібна! Вона - прекрасна завжди, Погляд не відірвати! В очах - рясні зелені барви, І відтінок твоєї зради... Вона була прекрасна квітка, Ніжна і ранима... Та тепер сміється рідко І вбиває очима... Знищили в ній янгола злом, А може й холодом... Вона тепер мріє бачити кров, Друга, який став ворогом...

2022-12-13 21:19:26

9

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

просто веселка

@Микола Мотрюк допомогти повернути попередній стан доброї людини зможе лише така сама добра людина, мабуть... Дякую за такий розгорнутий коментар, саме такі мотивують писати й надалі 🧡

Відповісти

2022-12-13 22:01:17

1

просто веселка

спасибі 💓

Відповісти

2022-12-13 22:01:26

Подобається

Микола Мотрюк

А найгірше те, що такими вбивцями добра найчастіше є рідні, найближчі, найбажаніші, найдорожчі тобі люди... люди, яким відкриваєшся повністю, оголивши всі свої слабкі місця... люди, яким найбільше довіряєш, і віриш (а інакше любити - неможливо), що вони ніколи не зрадять, не зроблять тобі боляче, не вдарять ножем в спину...

Відповісти

2022-12-13 22:12:22

1

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2290

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

10229