Не вбивайте в людині добро...
Усміхалася так щиро, Та була нікому не потрібна... Неначе чудо дивне, На янгола, чомусь подібна! Вона - прекрасна завжди, Погляд не відірвати! В очах - рясні зелені барви, І відтінок твоєї зради... Вона була прекрасна квітка, Ніжна і ранима... Та тепер сміється рідко І вбиває очима... Знищили в ній янгола злом, А може й холодом... Вона тепер мріє бачити кров, Друга, який став ворогом...
2022-12-13 21:19:26
9
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
просто веселка
@Микола Мотрюк допомогти повернути попередній стан доброї людини зможе лише така сама добра людина, мабуть... Дякую за такий розгорнутий коментар, саме такі мотивують писати й надалі 🧡
Відповісти
2022-12-13 22:01:17
1
просто веселка
спасибі 💓
Відповісти
2022-12-13 22:01:26
Подобається
Микола Мотрюк
А найгірше те, що такими вбивцями добра найчастіше є рідні, найближчі, найбажаніші, найдорожчі тобі люди... люди, яким відкриваєшся повністю, оголивши всі свої слабкі місця... люди, яким найбільше довіряєш, і віриш (а інакше любити - неможливо), що вони ніколи не зрадять, не зроблять тобі боляче, не вдарять ножем в спину...
Відповісти
2022-12-13 22:12:22
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4897
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1550