Щось.
Небо, ніч, місяць і зорі, Я знову сиджу сама. Книжка шелестить в долонях, Розповідає про любов вона... Б'ються принци й дракони, В вежі сидить красуня. Все зводиться до любові, Й ні слова про дружбу. Невже любов - це головне, А все інше - просто ніщо? Принц красуню врешті спасе І в забутті зникне дракон...
2022-02-20 14:55:22
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
Дякую 🌻
Відповісти
2022-02-20 17:17:48
Подобається
Володимир Мельник
Хороший вірш. Дракона шкода
Відповісти
2022-02-21 02:24:09
1
просто веселка
Відповісти
2022-02-21 07:21:03
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3571
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4891