Селфхарм.

просто веселка

На твоєму тілі - шрами, А хтось це романтизує... Розбиті вщент ідеали... "Сам собі рани намалюю!" Ти не знаєш, як спинитись, Душа і стіл - в крові... З жалістю будуть дивитись І засуджувать в душі... . . . . . . . . . . Самопошкодження, іноді використовується англіцизм селфхарм (від self-harm) — навмисне пошкодження свого тіла через внутрішні причини без суїцидальних намірів. Мене іноді дратує коли діти 11-13 років "романтизують" депресію і селфхарм. Я мала і те і інше і повірте нічого романтичного в тому немає! Єдине, про що ти тоді думаєш, як би не зійти з розуму і щоб про це не дізналася мама. Це не про маленькі порізи на руках і сумну музику в навушниках... Це про стан, коли ти не помічаєш елементарних речей і приходиш до тями, коли твоя кофта і зошит "залиті" в крові, а в кімнату стукає мама, бо ти її не вчув, навіть за восьмим разом.

2022-11-02 21:01:25

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

просто веселка

в цілому романтизація будь-яких розладів і хворіб це не є щось нормальне, але дітям це не пояснити, тож вони романтизують все підряд

Відповісти

2022-11-02 21:19:32

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

3152

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2127