Євгеній Назаренко
@Evgeniy88
Тобі таке не напише твій хлопчик!
Вірші Всі
Смерть і народження
На місто падає вода Крізь хмар густих тоненькі ранки Предсмертно борсалась весна Брудним мастилом навкруг ганку Відспівували голоси У переході гітаристів Весну. Розгулювали пси Похмурим і скорботним містом Дома стояли в самоті Скидались на надгробні плити А нерухомі ліхтарі - Стояли мов могильні квіти Здавалось помирає світ Разом із сяючим світанком Та літо народилось від Проміння заспаного ранку
2
0
90
Надія
До вікна в моєму домі Прилипла ніч сумним лицем А сонце впало їй за комір А місяць слугував вінцем Заснули верби, нахиливши Тонкі ключиці до землі Оголені, рожеві криши Тримали зорі угорі Заснуло все в обіймах ночи І тільки хмурі ліхтарі Заплакані втирали очи До дня прийдешньої зорі
4
7
127
Кохати
Кохати до нудоти До наївних віршів Обпалюючих дотиків Покинутих вишів Невтомних цілунків Вечірніх світанків Приглушених звуків Придуманих знаків Мурашок на шкірі Невгамних сусідів Відроджених вірувань До зречення віри Парних прогулянок До дурних жартів До парних татуювань Неочикуваних знахідок Кохати до болю Сміятись і злитись Томитись жагою Тобою напитись
1
0
68