Странный стих.
просто веселка
Я напишу тебе сотню сонетов, Но ты всеравно не моя. Никаких не жду от тебя ответов, Просто не забывай меня. Главное улыбайся, читая их И знай как прекрасна. Полюби не меня, а стихи... Лишь бы сияла поярче!
2022-01-09 22:47:36
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
ну для мене він трішки дивний, хоча я не знаю чому, і пасібки за коментар☕
Відповісти
2022-01-09 22:51:51
Подобається
просто веселка
не завжди те, що традиційно то гарно. Потрібно розбавляти буденність чимось ПРЕКРАСНИМ, і в вас це ЧУДОВО виходить. І пасібочки за похвалу🙃
Відповісти
2022-01-09 22:59:27
Подобається
просто веселка
дякую ☕
Відповісти
2022-01-12 12:05:34
Подобається
Інші вірші поета
... ... Вкус свободы. Огонь внутри нас.
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2719
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2553