Світ...
Мене ламали й ламали... "Хоч крила не чіпайте!" Мою особистість вбивали... "Прошу їх не обрізайте!" Мою душу хотіли осквернити... "Будь ласка серце не гасіть!" Бажання жити старались вбити... "Хоч щось в мені залишіть!" Мої мрії через них вмирали... "Що ще ви в мене заберете?" Не дозволять більше літати... "Коли вже мене повністю вб'єте?" Я кричу, а мене не чутно... "Невже я для вас - ніщо?!" Вони запитують, чому мені сумно, А я через них не сміюся давно...
2022-12-07 22:43:42
7
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2113
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2600