Ті моменти...
просто веселка
Ваза з квітами на розбитім вікні, В сльозах холодні ночі. Спогади про те, як ми були малі, Заставляють пекти очі. Вітер залітає крізь щілини, В коридорі вішалка пуста. Мрії дитинства розбиті, Бідна загублена душа. Хочеться вернутися в той час- Коли все було різнокольоровим. Мама готує малиновий чай, А тато ввечері, приходить з Цукерками додому. Просто хочеться відчути знов, Ті моменти- Коли все було привітним. Голова не була забита проблемами, А ми було безтурботними дітками.
2021-11-09 07:01:16
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Tianna Mase_
Як завжди прекрасно 👏❤
Відповісти
2021-11-09 08:39:45
1
просто веселка
@Tianna Mase_ пасібочки ☺️
Відповісти
2021-11-09 08:42:44
1
Інші вірші поета
Балерина. ... За три дні до кінця світу Щось.
Інші поети
kamilionus_
@kamilionus_
Kulbaba_ml
@Kulbaba_ml
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1523
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2932