Один в полі воїн!
Десь з гордістю було чутно, "Я - сильна людина!" Цей подвиг - незабутній "Бо в душі - сила!" Дівчина юна ангела крила, Чомусь в бою сама... На світі ще так мало жила Та б'ється одна... І навіть попри сльози і біль, Вона дістане меча! В її серці давно живе звір, Якого видно в очах... . . . . . . . . . Можливо з часом редагую цей вірш 🙂
2022-11-25 19:54:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Я в захваті🤩🔥. Це так чудово й емоційно, а ще є над чим задуматись. А хтось себе можливо упізнає. Просто як на мене це можна віднести і до якоїсь історії із життя. Вірш неймовірний!👏🌹
Відповісти
2022-11-26 08:43:42
1
просто веселка
@Сандра Мей щиро вдячна за такий коментар, ви мотивуєте писати і надалі ♥️
Відповісти
2022-11-26 11:54:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2668
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1753