Один в полі воїн!
Десь з гордістю було чутно, "Я - сильна людина!" Цей подвиг - незабутній "Бо в душі - сила!" Дівчина юна ангела крила, Чомусь в бою сама... На світі ще так мало жила Та б'ється одна... І навіть попри сльози і біль, Вона дістане меча! В її серці давно живе звір, Якого видно в очах... . . . . . . . . . Можливо з часом редагую цей вірш 🙂
2022-11-25 19:54:32
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандра Мей
Я в захваті🤩🔥. Це так чудово й емоційно, а ще є над чим задуматись. А хтось себе можливо упізнає. Просто як на мене це можна віднести і до якоїсь історії із життя. Вірш неймовірний!👏🌹
Відповісти
2022-11-26 08:43:42
1
просто веселка
@Сандра Мей щиро вдячна за такий коментар, ви мотивуєте писати і надалі ♥️
Відповісти
2022-11-26 11:54:48
Подобається
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4625
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4740