Весна.
просто веселка
Я жду ранню весну, Коли навкруги все оживає! Пташки радість несуть, А квіти так ніжно розквітають! Я люблю теплу весну, Коли сонце, цілуючи, зігріває! Бджілки в вишнях гудуть, "Дивись - там журавель літає!" Я обіймаю пізню весну. Так неохоче її завжди відпускаю! Та я обіцяю, тебе діждусь, Разом з літом бігаючи полями!
2022-02-09 19:35:50
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
просто веселка
@Evening_Star пасібочки 🌼☕🌼
Відповісти
2022-02-11 11:55:03
2
Яна Шинко
Мені аж самій захотілося, щоб весна прийшла. Ти так гарно описала природу, молодець!!! (｡•̀ᴗ-)✧
Відповісти
2022-02-11 12:22:30
1
просто веселка
@Яна Шинко максимально пасібки ｡◕‿◕｡
Відповісти
2022-02-11 12:23:57
Подобається
Інші вірші поета
Что-то. Мрійливі ночі Щось. Питання, на яке немає відповіді...
Інші поети
Maria
@mariya_zholkevska
Janocska
@Janocska
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4554
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2444