Весна.
просто веселка
Я жду ранню весну, Коли навкруги все оживає! Пташки радість несуть, А квіти так ніжно розквітають! Я люблю теплу весну, Коли сонце, цілуючи, зігріває! Бджілки в вишнях гудуть, "Дивись - там журавель літає!" Я обіймаю пізню весну. Так неохоче її завжди відпускаю! Та я обіцяю, тебе діждусь, Разом з літом бігаючи полями!
2022-02-09 19:35:50
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
просто веселка
@Evening_Star пасібочки 🌼☕🌼
Відповісти
2022-02-11 11:55:03
2
Яна Шинко
Мені аж самій захотілося, щоб весна прийшла. Ти так гарно описала природу, молодець!!! (｡•̀ᴗ-)✧
Відповісти
2022-02-11 12:22:30
1
просто веселка
@Яна Шинко максимально пасібки ｡◕‿◕｡
Відповісти
2022-02-11 12:23:57
Подобається
Інші вірші поета
Тривожність... ... Трішки оптимізму! Уже не діти...
Інші поети
rosbyta_chasha
@rosbyta_chasha
Safiyyah Orlovic
@SafiyyahOrlovic_99
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1295
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3702