Присвячується всім поетам.
Зібрались поети за столом, Так багато різних людей... Кожен з них - слова король, Заклинач дивних ідей! Кожен з них має свій стиль, Комусь головне мрії, почуття ... Є авангардист не простий, А в когось вірш - думок зібрання! Та кожен поет чудовий, Головне щирість слів! Мистецтво - це ж свобода, Політ фантазії, думок і мрій!
2022-10-31 21:28:17
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Краще й не сказати❤️ Дякую авторе за такий чудовий вірш, який надихає творити)
Відповісти
2022-10-31 21:30:02
1
просто веселка
@Сандра Мей А вам дякую за теплі слова і мотивацію 🌻🧡🌻
Відповісти
2022-10-31 21:30:35
2
просто веселка
спасибі 🧡
Відповісти
2022-11-01 09:58:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12256
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4623