Я переможу розчарування.
Я стараюся злетіти, Та діє сила тяжіння... Бажала не тремтіти, Та лякали власні вміння... Я знаю собі ціну, Та кажуть, вона - завищена! Я мала власну мрію, Та обставинами її - знищено... . . . . . . . . . . . . Той момент, коли в 17 маєш отримати диплом з відзнакою, не залежиш від батьків, тобі пропонують непогану роботу декілька роботодавців одночасно, але ти всеодно повинна їхати за кордон, бо в рідній країні навіть в довоєнний час заробити на власне житло і автомобіль було майже неможливо... Я люблю свою країну і людей тут, просто не розумію, чому мій тато з вищою освітою і червоним дипломом майже не бачив мене в дитинстві через заробітки за кордоном? Чому я зараз з досвідом роботи і затребуваною спеціальністю теж маю їхати на заробітки, для нормального рівня життя? Що з нашою державою не так?
2023-05-30 20:03:35
8
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3590
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1345