Я "поет".
Читаю я вірші в гостях, Оплески за столом! Та болить моя душа, Адже читаю щось не то. В школі я розказувала вірш... "Сідай ти молодець". В туалеті чути крик... "Надоїло, це вже кінець!" Я пишу вірші, Та улюблені ніхто не знає. Рамки ставлять свої, Тому й "поетом" називають. . . . . . . . . . Самі найкращі критики моїх віршів, це домашні улюбленці ☺️
2021-12-22 20:35:13
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
просто веселка
дякую)
Відповісти
2021-12-23 05:23:38
1
Володимир Андрейків
Клас! Чесно, класний
Відповісти
2021-12-25 14:56:51
1
просто веселка
Відповісти
2021-12-25 15:16:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2245
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1753