Слово "голодомор".
Страх сковує душу, На пічці щось бридке булькотить. Цей жах ніколи не забудуть, На очах сльоза мерехтить. "Мама, мамо, дай хліба кусочок, Або хоча б капельку молочка!" "Пробач мені, моє сонечко, Але в нас лише з травою вода..." По селі чути сирени і крики. Знов приїхали міські гади! Виносять з комор останні крихти. "Будь-ласка, хоча б людей не забирайте!" Страшне слово - голодомор! При згадці про нього сльоза стікає. Повік жертв не забудемо, Свічка на вікні уже догорає. Прошу не забувайте, що сьогодні день пам'яті жертв голодомору...
2021-11-27 13:39:10
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
дякую ☕
Відповісти
2021-11-27 13:41:23
Подобається
Лео Лея
Пам'ятаємо🕯️
Відповісти
2021-11-27 14:07:36
1
просто веселка
пасібочки 🧡
Відповісти
2022-01-15 14:32:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2403
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4647