Вірші
Письменник повинен писати
Я для неї би стала усім:
Президентом, співцем і ученим,
Щоби слава ії, наче грім,
Світами пройшла незліченними.
Я би голос од крику зірвала
На цій сцені всесвітній страшній.
І співала б для неї, співала б,
Не топтались щоб більше по ній.
Кабінет я би свій не кидáла,
Щоб отримати перший патент.
Але доля не те віщувала.
І сказала вона: "Ти — поет".
Я про інше її не просила
І сумлінно писала своє.
Я усе, що у серці носила,
Укладала в писання оте.
Я би стала усім для країни,
Але випала доля німого співця.
І тепер мрію я, щоб Вкраїні
У скруті мого вистачало слівця.
4
0
473
