Письменник повинен писати
Я для неї би стала усім: Президентом, співцем і ученим, Щоби слава ії, наче грім, Світами пройшла незліченними. Я би голос од крику зірвала На цій сцені всесвітній страшній. І співала б для неї, співала б, Не топтались щоб більше по ній. Кабінет я би свій не кидáла, Щоб отримати перший патент. Але доля не те віщувала. І сказала вона: "Ти — поет". Я про інше її не просила І сумлінно писала своє. Я усе, що у серці носила, Укладала в писання оте. Я би стала усім для країни, Але випала доля німого співця. І тепер мрію я, щоб Вкраїні У скруті мого вистачало слівця.
2020-03-20 15:29:00
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3902
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3212