Письменник повинен писати
Я для неї би стала усім: Президентом, співцем і ученим, Щоби слава ії, наче грім, Світами пройшла незліченними. Я би голос од крику зірвала На цій сцені всесвітній страшній. І співала б для неї, співала б, Не топтались щоб більше по ній. Кабінет я би свій не кидáла, Щоб отримати перший патент. Але доля не те віщувала. І сказала вона: "Ти — поет". Я про інше її не просила І сумлінно писала своє. Я усе, що у серці носила, Укладала в писання оте. Я би стала усім для країни, Але випала доля німого співця. І тепер мрію я, щоб Вкраїні У скруті мого вистачало слівця.
2020-03-20 15:29:00
4
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4763
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4645