Свіча
Вітер. Злива. Безсоння. Гасне літо залене. Падають на підвіконня Жовті долоні клена. Серце щемить від болю. Вмиті безсонням очі. Я, а поряд зімною – Чорна безодня ночі. Запалю свічу з віком віч-на-віч. Запалю свічу, щоб здолати ніч. Запалю свічу у тривожний час. Помолюсь вогню, щоб вогонь не згас.
2018-02-10 08:46:26
6
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сергей Тимкин
👟👟👟👟👟👟👟👟👟👟👟
Відповісти
2018-03-05 15:28:58
2
Сергей Тимкин
, бля ты тут😂😂😂последний читай
Відповісти
2018-03-05 15:47:47
1
Александра Фрай
По традиции, туфельки в бой 👠👠👠👠👠
Відповісти
2018-03-05 16:06:21
2
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2758
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5262