Свіча

Violetta Sydorova

Вітер. Злива. Безсоння. Гасне літо залене. Падають на підвіконня Жовті долоні клена. Серце щемить від болю. Вмиті безсонням очі. Я, а поряд зімною – Чорна безодня ночі. Запалю свічу з віком віч-на-віч. Запалю свічу, щоб здолати ніч. Запалю свічу у тривожний час. Помолюсь вогню, щоб вогонь не згас.

2018-02-10 08:46:26

6

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Сергей Тимкин

👟👟👟👟👟👟👟👟👟👟👟

Відповісти

2018-03-05 15:28:58

2

Сергей Тимкин

, бля ты тут😂😂😂последний читай

Відповісти

2018-03-05 15:47:47

1

Александра Фрай

По традиции, туфельки в бой 👠👠👠👠👠

Відповісти

2018-03-05 16:06:21

2

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2139

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

3004