Блог
Всі
Думки вголос
Емоції… Певно усі знають це слово, але не кожен до кінця розуміє його значення.
Кожне наше почуття унікальне. Так, у людей бувають схожі переживання, але все ж, кожен з нас відчуває дещо хоч на крихту відмінне від іншого.
Хтось тримає все в собі, роздуваючись як та повітряна куля.
Дехто ж, навпаки, виплескує на близьких свої емоції, причиняючи їм біль. Але в таких випадках ми часто не розуміємо, що ранимо людину. Ми просто не можемо тримати все у собі. Нам важко. Кожна людина потребує можливості виговоритись. Чи це буде хтось з родичів, друзів, або навіть клаптик паперу. Нам потрібно кудись дівати свої почуття, інакше ми луснемо, як та кулька від надмірної кількості повітря. І тоді ми будемо лиш шматками резини, без нічого всередині.
Люди придумали безліч способів самовираження. Художники передають свої думки мазками пензлів, штрихами олівця. Поети або письменники занотовують думи словами. Композитори створюють «мелодію душі». Ба навіть сльози можуть допомогти зняти стрес і якось привернути увагу близьких, як сигналом SOS. Рятуйте. Мій корабель тоне в океані болю.
І навіть якщо автор якогось з таких творінь закладає в свій витвір щось одне, то інші люди відчують щось інакше. Можливо навіть протилежне до переживань автора.
Це показує, що кожен має унікальні емоції. Їх неможливо відчути точно, як хтось інший. Але можна спробувати вислухати людину, і знайти в її думках щось подібне до своїх почуттів, і порадити чинити так, як зробили б ви.
1
33
Думки вголос
так боляче раз ураз робити ту саму помилку. особливо тоді, коли ти пообіцяв собі почати жити інакше. коли захотів змінитися. забути дорогу до тих клятих граблів. але все одно якась невідома іскринка веде тебе до прірви, з якої ти сотні разів скидав своє серце. і ти, ніби оповитий туманом забуття, якмй не дає тобі згадати, що може статися, розбиваєш свою душу поразкою. знову...
1
50
Думки вголос
іноді хочеться просто сказати людині спасибі. просто за те, що вона є, і вона поряд. та й навіть якщо ні. але... так страшно помилитися, і сказати ці слова комусь не тому. тож, ми просто ховаємо їх десь на глибині. і, через це, деякі люди так і не почують таких слів. бо хтось побоявся. а потім втратив. відпустив. і, тоді, вже й нікому буде це казати. і це простеньке дякую лишиться комом в горлі.
2
19
