She who loved- broke
acupoftae
Before I wanted to turn back the time to when your eyes first met mine, Replay it thousand times and memorize every lines, But now I wish I never looked at those eyes for I always knew, Love for me will never be a kind, You'll never be mine. Then I realized that it is not 'you' that is powerful, it is my love for 'you'. And I didn't fell in love with 'you' but the idea of 'you'. As the sun rose in an afternoon of a cloudy day I told myself to let go, I was hurt but my heard screams 'NO'. #TTWC2020
2020-06-05 15:55:37
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Valour And Faith
Nice poem 👌👌💞
Відповісти
2020-06-05 20:40:29
2
shadowlinxxx morgan
Good one💛💫
Відповісти
2020-06-12 10:34:15
1
acupoftae
@shadowlinxxx morgan thank you😊
Відповісти
2020-06-13 04:14:52
Подобається
Інші вірші поета
Realization Friendship A short period of time I know
Інші поети
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Ritika Verma
@lily970000
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
5347
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2674