Thin Stitches
Ail
He walked on the sidewalk She looked at his shadow that followed him faithfully, Then he looked up, Their eyes met,  They glanced away, Because they couldn’t rekindle the memory again, Ripping the thin stitch they created to seam away their worst memories -A Postscript and unnecessary to the poem: What I was trying tell in this poem is a story about two people who have been hurt by eachother and even though they love eachother, their are obstacles that they're too scared of getting through. Their are things that words can't sort out and love can't defend, so they decided to close it off. Sometimes, the path of indifference is the most painful but most efficient.
2021-02-23 00:22:36
0
0
Інші вірші поета
Dark gave way to light Myths A neverending war Little Princess Dolls
Інші поети
Schüra
@shura_smit
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12220
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9164