Пихаті як павич
ORCHAK
Вже спалахнули зорі в небі І де ні де включають фонарі Птахи злетілися до гнізд Розпочали вечірній спів Цвіркочуть по кущах комахи Та розлітались каржани Все так було, жило і буде Циклічність тут не має меж До нас гуло життя і після буде Бо ми як ті комахи на Землі Цвіркочем щось та буркотим Гадаєм - знаєм сенс життя Але життю до нас неначе до комах Діла немає зовсім, та не було ніколи Але ж ми прагнем важності Пихаті ходим як павич Все, я розчиняюся у тьмі Набридли думки ці брудні Бо краще помовчати часом
2021-12-30 12:23:01
4
0
Інші вірші поета
Пустеля,ворог і намисто Похмілля Sapiens Спустошений
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4791
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13083