Пихаті як павич
ORCHAK
Вже спалахнули зорі в небі І де ні де включають фонарі Птахи злетілися до гнізд Розпочали вечірній спів Цвіркочуть по кущах комахи Та розлітались каржани Все так було, жило і буде Циклічність тут не має меж До нас гуло життя і після буде Бо ми як ті комахи на Землі Цвіркочем щось та буркотим Гадаєм - знаєм сенс життя Але життю до нас неначе до комах Діла немає зовсім, та не було ніколи Але ж ми прагнем важності Пихаті ходим як павич Все, я розчиняюся у тьмі Набридли думки ці брудні Бо краще помовчати часом
2021-12-30 12:23:01
4
0
Інші вірші поета
Спустошений Текіла Похмілля Зорі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2172
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2392