світ брехливих облич
опуститься завіса і спектакль закінчиться. більше не потрібно ховатися за сотнею гримас. нудота до горла миттю підступиться, нагадуючи безглуздість людських мас. я пам'ятаю обличчя які брешуть, їх червоні щіки і лицемірний характер. вони будуть їсти, що пожнуть, нехай давляться ложкою з смердючих трав. дощ змиє бруд із їхніх прекрасних рук, але душа їхня залишиться брудною. завтра я знову увійду в цей світ гадюк, вийшовши звідти морально вбитою.
2022-02-12 13:27:27
4
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2486
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10749