світ брехливих облич
опуститься завіса і спектакль закінчиться. більше не потрібно ховатися за сотнею гримас. нудота до горла миттю підступиться, нагадуючи безглуздість людських мас. я пам'ятаю обличчя які брешуть, їх червоні щіки і лицемірний характер. вони будуть їсти, що пожнуть, нехай давляться ложкою з смердючих трав. дощ змиє бруд із їхніх прекрасних рук, але душа їхня залишиться брудною. завтра я знову увійду в цей світ гадюк, вийшовши звідти морально вбитою.
2022-02-12 13:27:27
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3632
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13478