Вірші
Всі
момент прийняття
біль в грудній клітці, здається я не можу дихати.
ти чуєш моє серцебиття? а воно тільки твоє.
це серце, розбите, заклеєне, але воно тільки твоє..
ці долоні, бачиш які вони брудні? і вони тільки твої..
хочу почути голос серйозний, яким ти обзивав мене всяко,
мені не віриться, що більше я його не почую.
в тихій кімнаті кусаючи лікті, я буду кричати беззвучно,
і тільки в думках своїх, я лише твої губи цілую.
кавою заллю свої спогади, а хотілось би чимось міцнішим.
ми стали свідками нашого болю. болю, який здавався нам іншим.
і мені все одно чи будемо разом, головне щоб на губах було твоє ім'я.
а я так хотіла зв'язати з тобою чарівне слово - "сім'я".
та не буде нічого, ні болю, ні сліз, ні любові.
я тільки плакатиму тихенько сльозами, сльозами повними твоєї крові.
6
0
302
ті очі
хотілось би знову побачити очі, ті очі які відкрили мої.
віддам все за їх колір та блиск, за смуток який читала я в них.
за сміх що виходив з тих очей, за новий подих що дарували вони мені.
ті очі були моїм пеклом,
пеклом в якому можна було згоріти живцем.
та шкода, що всі його спогади про мене згоріли чорним, смердючим вогнем.
свої очі випалю в його серці та підпишу їх своїм ім'ям.
щоб не тільки мені страждати від болю, щоб не тільки я кричала до сліз.
нажаль в моєму серці залишаться очі, ті очі які закрили мої.
поростуть вони мохом, закриються темрявою.
але навіки не згинуть з думок моїх.
7
0
220
знаєш...
знаєш, я згадую кольори веселки, яку малював тобі щоранку.
ти любила ці малюнки здається більше ніж каву без цукру, яку пила щодня.
твої очі завжди були такими темними? чи трохи темніше?
знаєш, спогади переслідують мене без зупинки.
мені досі сниться твоє кохання, здається воно було задушливим, але навіть якщо і так, дозволь знову зімкнути свої руки на моїй шиї.
знаєш, тепер бачити тебе в перехожих стало нестерпно.
дивлюся в дзеркало і все частіше тебе впізнаю.
здається і твій голос в'ївся у вуха, ніяк не прогнати.
знаєш, а я досі тебе люблю.
так я дуже, я тебе дуже люблю.
06.09.21
5
0
216
