люби мене
Aleksis Wind
кохай мене, запам'ятай мій голос випали моє ім'я собі на грудях. пам'ятаєш? ти завжди хотів полетіти в космос. але тобі завжди заважали дощі. люби мене, запам'ятай мої дотики, без пігулок тут не обійтися. і щоразу дивлячись у своє відображення, просто візьми мені та посміхнися. люби мене, переслідуй де тільки можна. шукай мене в обличчях інших. я з'явлюся у твоїй свідомості тільки, запам'ятай же цю хвилюючу мить. кохай мене, кохай мене так, як кохав би іншу, люби так, як любив би себе. і кожного разу когось іншого цілуючи, ти пам'ятай, пам'ятай тільки мене.
2021-02-22 13:57:02
5
0
Інші вірші поета
Спогади Бути для тебя сенсом Молодий та дурний моє кохання
Інші поети
Sallma890
@Sallma890
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11168
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1540