Самобичевание
Не хочу ничего, Опускаются руки, Не могу ничего придумать, Все конкретно обдумать, Как же жить мне дальше, И кем я буду, Когда буду старше. Нервы, ни к черту, Не висеть мне дальше, На стене почета. Потертая стена, Обвисшие обои, А, я сижу, И снимаю побои. Не могу, Жить в суматохе, Ночного города, Не хватает мне, Немного пороха, Застрелить жизнь, Которую все теряют, За остальными доедают, И позже от холода и голода, Все умирают. Оторваться от жизни, Забыть всех и вся, Которые умирают зря. За тех, кто не видит их обиды, Не спросит: Хорошо ли они сыты? Как же теперь в глаза им смотреть, Пожалуйста ты мне ответь. А, я посижу И снова, Разлагаться начну.
2019-12-26 08:59:59
3
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3594
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5130