Вона любила квіти
Вона любила квіти Сидячи на Хрещатику, Розгляуючи світло, Що падало в кімнатоньку. Вона любила квіти. Червоні пишні маки. Любила посидіти Та їх порозглядати. Вона любила квіти, Та лежачи в травиці Ніколи не зривала - Лишала життя квітці. Вона любила квіти, І квіти теж любили Край неї посидіти. Так люди говорили. Вона любила квіти. І кожного сніданку Приходила полити Та їх порозглядати. Вона любила квіти, Край сонця до світанку. Загублена дитина, Зав'яли пишні маки.
2021-08-17 19:13:54
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5303
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1540