Вона любила квіти
l(r)en
Вона любила квіти Сидячи на Хрещатику, Розгляуючи світло, Що падало в кімнатоньку. Вона любила квіти. Червоні пишні маки. Любила посидіти Та їх порозглядати. Вона любила квіти, Та лежачи в травиці Ніколи не зривала - Лишала життя квітці. Вона любила квіти, І квіти теж любили Край неї посидіти. Так люди говорили. Вона любила квіти. І кожного сніданку Приходила полити Та їх порозглядати. Вона любила квіти, Край сонця до світанку. Загублена дитина, Зав'яли пишні маки.
2021-08-17 19:13:54
1
0
Інші вірші поета
Doubt
Інші поети
Редан Марво
@andrey_mayorov
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13051
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3662