Коли тебе немає поруч
Не знею як тобі сказати як я Сумую за тобою вечорами не можу не їсти не спати Твого сердечка не вистачає 🥺 Думки про те заполонили мій світ У серці твої очі і слава Я згадую про тебе кожну мить !!! Ти далеко знаю ну чому Ти боже рідних друзів Поділяєш 🥺😔 але одне мене ще тримає твої очі ой ці мій маленький сесвіт 🥺 В них я все побачу Аби тільки знала як тебе не вистачає 🥺🥺 Ніби серце моє поділи на дві частини одна у тебе одна у мене 😔 Той вірш який ти записала теграм не раз з краю витягав моя киця ну Напиши І стане краще ти як ліки швидко допомагаєш і стає Навіть краще 🙈. Ми пов'язані просто пам'ятай Думки схожі 😅 З тобою моя рідненька ❤️ Ти моя я твоя так буває Аби могла зупинила світ де тебе немає 🙈 Як бачу тебе серце завмирає скажу як є ти моя на завжди сумую але чекаю 😢😢😢😰😰😰 Я чекаю чекаю 😰😰😰😰 Чекаю погляд рідний 😰😰 Одним словом один словом нащо той світ якому тебе немає 😰😰😰 До зустрічі моя рідненька ❤️ це крик душі 🥺 Ти зрузумієш точно знаю 🥺❤️
16.12.2024
0
0
Схожі вірші
Всі
Holy
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
56
4
8190
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11313