Коли тебе немає поруч

Аліна Собакар

Не знею як тобі сказати як я Сумую за тобою вечорами не можу не їсти не спати Твого сердечка не вистачає 🥺 Думки про те заполонили мій світ У серці твої очі і слава Я згадую про тебе кожну мить !!! Ти далеко знаю ну чому Ти боже рідних друзів Поділяєш 🥺😔 але одне мене ще тримає твої очі ой ці мій маленький сесвіт 🥺 В них я все побачу Аби тільки знала як тебе не вистачає 🥺🥺 Ніби серце моє поділи на дві частини одна у тебе одна у мене 😔 Той вірш який ти записала теграм не раз з краю витягав моя киця ну Напиши І стане краще ти як ліки швидко допомагаєш і стає Навіть краще 🙈. Ми пов'язані просто пам'ятай Думки схожі 😅 З тобою моя рідненька ❤️ Ти моя я твоя так буває Аби могла зупинила світ де тебе немає 🙈 Як бачу тебе серце завмирає скажу як є ти моя на завжди сумую але чекаю 😢😢😢😰😰😰 Я чекаю чекаю 😰😰😰😰 Чекаю погляд рідний 😰😰 Одним словом один словом нащо той світ якому тебе немає 😰😰😰 До зустрічі моя рідненька ❤️ це крик душі 🥺 Ти зрузумієш точно знаю 🥺❤️

2024-12-16 00:29:08

Інші вірші поета

Моє сонце для душ Повернулось і Я сильна на душі слабка Зустріч яку усі чекали Хочу до тебе як до зорі

Інші поети

Anna Sparrows

@birdwithword

Уляна

@Ulyana_New

Bad Trip

@B1Sod

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2753

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

1243