Похудіння
Alminton
Кожної ночі, в мене в голові йде двобій. І нема мені помочі: опівночі трапляється збій. Я відкриваю холодильник, і як не в себе, їм. Ламається мій лічильник. Не заспокоюсь, поки все не доїм. А з настанням сонця, мій збій зникає. Плачу я біля віконця, бо жирочок мій лякає. Я зберусь, настрою планів. Займусь спортом трохи, сяду на дієту... На декілька днів. Але знову горе, знов печаль. І знову ніч, і знову збій. Я їм і їм і їм і їм. Все по-новій... Дивлюсь я на жирок, а він на мене. І чую його голосок, щось скажене! Він росте... ©Alminton
2020-06-02 13:20:42
10
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Alminton
@tata дякую, приємно дуже😂
Відповісти
2020-06-02 17:35:25
1
Анастасія Корнецька
Як життєво 😅
Відповісти
2020-06-03 18:20:13
1
Alminton
@Анастасія Корнецька дуже😂
Відповісти
2020-06-03 18:20:29
Подобається
Інші вірші поета
Море Гра
Інші поети
lunastra
@lunastra
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2621
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1732