Похудіння
Кожної ночі, в мене в голові йде двобій. І нема мені помочі: опівночі трапляється збій. Я відкриваю холодильник, і як не в себе, їм. Ламається мій лічильник. Не заспокоюсь, поки все не доїм. А з настанням сонця, мій збій зникає. Плачу я біля віконця, бо жирочок мій лякає. Я зберусь, настрою планів. Займусь спортом трохи, сяду на дієту... На декілька днів. Але знову горе, знов печаль. І знову ніч, і знову збій. Я їм і їм і їм і їм. Все по-новій... Дивлюсь я на жирок, а він на мене. І чую його голосок, щось скажене! Він росте... ©Alminton
2020-06-02 13:20:42
10
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Alminton
@tata дякую, приємно дуже😂
Відповісти
2020-06-02 17:35:25
1
Анастасія Корнецька
Як життєво 😅
Відповісти
2020-06-03 18:20:13
1
Alminton
Відповісти
2020-06-03 18:20:29
Подобається
Інші поети
Adam Topciy
@gust_smoke
NOVATOR
@petruha1307
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2939
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2739