Вірші
Море
Колись буде час,
і житимемо біля моря.
Ми будем танцювати вальс,
не будемо знати горя.
Вночі, ми вийдемо на берег.
На небі будуть ясні зорі.
Хвиль ніжний шерех,
а в сердці повно любові.
Вітер буде колискову нам співати,
нашіптувати пісні.
Щоб було нам краще спати,
і не снились сни зловісні.
Я тебе ніжно пригорну,
кажучи ласкаві слова.
І каплею тихою,
покотиться щастя сльоза.
©Alminton
13
0
351
Похудіння
Кожної ночі,
в мене в голові йде двобій.
І нема мені помочі:
опівночі трапляється збій.
Я відкриваю холодильник,
і як не в себе, їм.
Ламається мій лічильник.
Не заспокоюсь, поки все не доїм.
А з настанням сонця,
мій збій зникає.
Плачу я біля віконця,
бо жирочок мій лякає.
Я зберусь, настрою планів.
Займусь спортом трохи,
сяду на дієту...
На декілька днів.
Але знову горе, знов печаль.
І знову ніч, і знову збій.
Я їм і їм і їм і їм.
Все по-новій...
Дивлюсь я на жирок,
а він на мене.
І чую його голосок,
щось скажене!
Він росте...
©Alminton
10
8
347
Гра
Вітер. Море. Дивні хвилі.
Човен колихає, ми пливемо вдаль.
У нашій любові ми безсилі,
чомусь турбує печаль...
Ніч. Тиша. Лиш ми навкруги.
Я дивлюсь на тебе щиро,
а ти на мене – ні.
За твою акторську гру, тобі потрібна медаль:
кохав, та не дуже,
завжди дивився удаль.
Ти думав, що не зрозумію,
що зможеш надурити.
Але як я посмію,
про це з тобою говорити?
Ми грали с тобою у гру.
І самі про це, мабуть не знали.
Я любов свою заберу,
і піду собі далі.
Ранок. Шум. Причал.
Більше я не хвилююсь,
зникла моя печаль.
В останній раз я зупинюсь,
накину свою вуаль.
І погляну тепер не на тебе,
а вдаль, вдаль, вдаль...
©Alminton
11
4
318
