Гра

Alminton

Вітер. Море. Дивні хвилі. Човен колихає, ми пливемо вдаль. У нашій любові ми безсилі, чомусь турбує печаль... Ніч. Тиша. Лиш ми навкруги. Я дивлюсь на тебе щиро, а ти на мене – ні. За твою акторську гру, тобі потрібна медаль: кохав, та не дуже, завжди дивився удаль. Ти думав, що не зрозумію, що зможеш надурити. Але як я посмію, про це з тобою говорити? Ми грали с тобою у гру. І самі про це, мабуть не знали. Я любов свою заберу, і піду собі далі. Ранок. Шум. Причал. Більше я не хвилююсь, зникла моя печаль. В останній раз я зупинюсь, накину свою вуаль. І погляну тепер не на тебе, а вдаль, вдаль, вдаль... ©Alminton

2020-05-29 12:20:01

11

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Alminton

@Вікторія Тодавчич дуже дякую😊

Відповісти

2020-05-29 12:32:22

Подобається

Анастасія Олексенко

👍👍👍

Відповісти

2020-05-29 18:38:26

1

Alminton

@Анастасія Олексенко 😘

Відповісти

2020-05-29 18:38:39

Подобається

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1376

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

104

8

12140