Гра
Alminton
Вітер. Море. Дивні хвилі. Човен колихає, ми пливемо вдаль. У нашій любові ми безсилі, чомусь турбує печаль... Ніч. Тиша. Лиш ми навкруги. Я дивлюсь на тебе щиро, а ти на мене – ні. За твою акторську гру, тобі потрібна медаль: кохав, та не дуже, завжди дивився удаль. Ти думав, що не зрозумію, що зможеш надурити. Але як я посмію, про це з тобою говорити? Ми грали с тобою у гру. І самі про це, мабуть не знали. Я любов свою заберу, і піду собі далі. Ранок. Шум. Причал. Більше я не хвилююсь, зникла моя печаль. В останній раз я зупинюсь, накину свою вуаль. І погляну тепер не на тебе, а вдаль, вдаль, вдаль... ©Alminton
2020-05-29 12:20:01
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Alminton
@Вікторія Тодавчич дуже дякую😊
Відповісти
2020-05-29 12:32:22
Подобається
Анастасія Олексенко
👍👍👍
Відповісти
2020-05-29 18:38:26
1
Alminton
@Анастасія Олексенко 😘
Відповісти
2020-05-29 18:38:39
Подобається
Інші вірші поета
Похудіння Море
Інші поети
Mene.net
@Yana_Buchak
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14191
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1805