Гра

Alminton

Вітер. Море. Дивні хвилі. Човен колихає, ми пливемо вдаль. У нашій любові ми безсилі, чомусь турбує печаль... Ніч. Тиша. Лиш ми навкруги. Я дивлюсь на тебе щиро, а ти на мене – ні. За твою акторську гру, тобі потрібна медаль: кохав, та не дуже, завжди дивився удаль. Ти думав, що не зрозумію, що зможеш надурити. Але як я посмію, про це з тобою говорити? Ми грали с тобою у гру. І самі про це, мабуть не знали. Я любов свою заберу, і піду собі далі. Ранок. Шум. Причал. Більше я не хвилююсь, зникла моя печаль. В останній раз я зупинюсь, накину свою вуаль. І погляну тепер не на тебе, а вдаль, вдаль, вдаль... ©Alminton

2020-05-29 12:20:01

11

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Alminton

@Вікторія Тодавчич дуже дякую😊

Відповісти

2020-05-29 12:32:22

Подобається

Анастасія Олексенко

👍👍👍

Відповісти

2020-05-29 18:38:26

1

Alminton

@Анастасія Олексенко 😘

Відповісти

2020-05-29 18:38:39

Подобається

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2478

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16712