Гра
Вітер. Море. Дивні хвилі. Човен колихає, ми пливемо вдаль. У нашій любові ми безсилі, чомусь турбує печаль... Ніч. Тиша. Лиш ми навкруги. Я дивлюсь на тебе щиро, а ти на мене – ні. За твою акторську гру, тобі потрібна медаль: кохав, та не дуже, завжди дивився удаль. Ти думав, що не зрозумію, що зможеш надурити. Але як я посмію, про це з тобою говорити? Ми грали с тобою у гру. І самі про це, мабуть не знали. Я любов свою заберу, і піду собі далі. Ранок. Шум. Причал. Більше я не хвилююсь, зникла моя печаль. В останній раз я зупинюсь, накину свою вуаль. І погляну тепер не на тебе, а вдаль, вдаль, вдаль... ©Alminton
2020-05-29 12:20:01
11
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Alminton
@Вікторія Тодавчич дуже дякую😊
Відповісти
2020-05-29 12:32:22
Подобається
Анастасія Олексенко
👍👍👍
Відповісти
2020-05-29 18:38:26
1
Alminton
Відповісти
2020-05-29 18:38:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1227
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2820