Тривога
Тривога! Кричить сирена! Всі людоньки по хатах. І кров застигає в венах, І серденько калата. Ми біженці, нам не страшно, Сирена нас не гнівить. Ми бачили те, що вашим Місцевим не уявить. У нас не було тривоги, Лиш вибухів щільне тло. Ми тихо молили Бога, Щоб, батечку, не в житло. Ми знову щодня прощались Із тими, хто не чужий. Нас віддано захищали, Ішли до нових вершин І Бог, і воя́ки світла, Вкриваючи від біди. А ворог – тварюка підла, Багряної, як води, Жадає із душ напитись, Що волю не віддають, Що будуть і далі битись За неньку свою й мою. За мову і незалежність, За нації ДНК, За рідних країв безмежність, За кожного земляка. Оточені пепелищем, Та віримо лиш в одне: Наш день перемоги ближче Із кожним наступним днем. _ _ 🎥 Читаю вірш: https://youtu.be/ytj1BIv4zgU
2022-12-27 23:50:05
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2608
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4815