На Україну напали
Лягає під ковдру зомбований люд, В обличчя недійсності палить. А я котрий тиждень спокійно не сплю, Бо на Україну напали. Вогонь прилітає із різних сторін, Ведуться загарбницькі дії. Наш мужній народ посилає на хрі'н Вороже судно' із Росії. Ми плюнули на «миротворчий» мотив, На наміри «добрі» та «чисті». Померти – це краща із альтернатив, Ніж жити під гнітом рашистів. Війська окупантів захоплюють ціль, Здригається рідна країна. Та наші відважні і сильні бійці Поставлять скотів на коліна. Ми вам не забудемо зраду повік, Віднині ви більше не «братці». Бо скільки померлих, моральних калік Від цих «рятівних» операцій. Я досі не вірю, що ми на війні – Жорстокій, безжальній, убивчій. Рахуємо втрати, рахуємо дні, Всяк гімн України вже вивчив. І до перемоги не вистачить сліз, Зневіра – найбільша образа. Сьогодні у всіх українців девіз – Рядки із поезій Тараса. *У море як кров ворогів понесе, Душею полину до Бога. Тоді вже повірити з’явиться сенс, До того не знатиму Бога*. _ _ 🎥 Читаю вірш: https://youtu.be/ytj1BIv4zgU
2022-12-27 18:47:15
5
0
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14267
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1332